Нідерландські інженери запропонували нову систему руху для наноспутників CubeSat: очікується, що вони зможуть переміщатися в космосі за рахунок молекул льоду, що випаровується.
Наносупутники називають космічні апарати особливо малих розмірів: широко поширена платформа CubeSat складається з модулів у вигляді куба з ребром в десять сантиметрів і важить близько кілограма. Такі супутники дуже легко запустити (перебував до основного вантажу ракет), що робить їх ідеальним засобом для бюджетних наукових досліджень. Однак відсутність реактивного двигуна істотно обмежує їх маневреність і керованість.
Для вирішення цієї проблеми Анджело Червоне (Angelo Cervone) з Дельфтського технологічного університету сконструював ракету на крижаній тязі. У CubeSat пропонується завантажити сто грамів льоду. У космосі почнеться сублімація речовини (випаровування, минаючи стадію рідини) і виділяти молекули пари. Потужність двигуна збільшується за рахунок використання нагрівального елементу.
Дослідний екземпляр системи планується запустити в космос вже через кілька років. Зараз Червоне і його група працюють над тим, як зберегти воду в стані льоду, поки супутник чекає запуску — термін очікування нерідко складає кілька днів. В крайньому випадку можна заморожувати воду вже на орбіті, але таке рішення ускладнить конструкцію наносупутника.
У нової системи ходу вже є серйозні конкуренти. У лабораторії реактивного прискорення Массачусетського технологічного інституту розробляють систему, засновану на електророзпиленні, в Університеті штату Мічиган — мініатюрний іонний двигун. Однак, на думку Червоне, ці технології будуть доповнювати одна одну. Для запуску супутника на великі відстані краще застосовувати енергію заряджених частинок, а для корекції курсу на орбіті під час короткострокових проектів відмінно підійдуть ракети на енергії льоду.
Натхнення: earth-chronicles.ru
| 